Рада Вас вітати на блозі вчителя початкових класів Максимівського НВК Корольової Тамари Рудольфівни. Блог створено для моїх учнів, колег та батьків. Приємної подорожі сторінками блогу!

понеділок, 11 листопада 2024 р.

 День синички



Ось і відшуміла золота осінь, порідшали крони дерев, позбулися свого строкатого вбрання. Оточив листопадом вересень, відшумів дощами жовтень, зустрів нас першими морозами листопад. І ось вже зима поспішає до нас з морозами і снігом.

З давніх пір  12 листопада відзначався день Синички, тобто, день зустрічі зимуючих птахів. Люди готували годівниці, читали вірші про птахів, загадували загадки, грали і просто милувалися зимовими птахами. Чому саме день Синички? Тому що синичка – божа пташка. Раніше в старовину на неї ворожили: кидали крихти хліба, шматочки сала і спостерігали: якщо синичка спочатку стане клювати сало, то в будинку буде вестися живність, якщо стане клювати крихти хліба-то буде в будинку достаток. У народі говорили «Невелика пташка синичка, а своє свято знає». «Не багато Зінька їсть – п’є, а весело живе».12 листопада – день Зиновія Синичника.

Учні 2класу дізналися цікаві факти про маленьку синичку , складали сенкан та відгадували загадки,що допомогло  їм вивчити більше про життя чарівних пташок. Кожен дитячий малюнок став яскравим відзеркаленням дитячої уяви та любові до природи.

вівторок, 5 листопада 2024 р.

 

Довкілля — мовчазна жертва війни




     Довкілля -часто називають мовчазною жертвою війни. Спалені промислові об’єкти, ліси, забруднена мінами і снарядами ґрунти, затоплені вугільні шахти, підірвані споруди, загиблі тварини й знищені рослини – справа рук і зброї російських окупантів, які ведуть бойові дії на території нашої країни.
РФ знищує українську природу нещадно, свідомо, не вагаючись. І порушує право на безпечне для життя та здоров'я довкілля не лише громадян України, а й всього людства. Це виклик, відповідати на який має не лише наша держава, а й увесь цивілізований світ.
Говорити про руйнівний вплив війни на довкілля, окремо розділяючи повітря, воду та землю, досить складно, адже в природі все взаємопов'язано. Так, забруднення повітря — це водночас забруднення вод і ґрунтів.
Масовані артилерійські та ракетні обстріли російськими окупантами нафтобаз, нафтопереробних заводів, інших промислових об’єктів призводять до викидів токсичних речовин у повітря.
Вода – цінний ресурс для людини й довкілля. Вона дає життя й все поєднує в одну велику систему. Саме через це війна має такий нищівний вплив на водні ресурси. Навмисний підрив російськими військовими греблі Каховської ГЕС у ніч проти 6 червня 2023 року став найбільшою техногенною катастрофою за останнє десятиліття.
Це призвело до загибелі людей, затоплення десятків населених пунктів, десятків тисяч гектарів територій, зокрема, заповідних, знищення унікального біорізноманіття, забруднення Дніпра й Чорного моря, втрати системи зрошення, та саме водосховище перетворилося на пустелю. Цей теракт призвів до жахливих наслідків для десятків тисяч людей, інфраструктури та довкілля.
Негативного впливу через бойові дії зазнає й ґрунтова екосистема. Вирви від ворожих ракет, авіабомб, артснарядів, випалена земля спричиняють довготривалу деградацію довкілля. Тут треба згадати і про засмічення землі відходами зі знищених підприємств, будівель, військової техніки та нафтопродуктів. Все це може призвести до значних екологічних та соціальних проблем: втрати біорізноманіття, нестачі води, продуктів, поширення бідності, масових міграцій населення,
Повномасштабна війна перетворила нашу державу на одну з найбільш замінованих країн світу. 174 тис. кв. км – майже третина території України – небезпечні для життя. Якщо провести аналогію з іншими країнами, це половина площі Німеччини або чотири Естонії.
Заміновані землі стають невидимою смертельною пасткою для цивільних осіб, зокрема дітей. Так, за даними ДСНС України станом на 23 жовтня 2023 року, від початку повномасштабної збройної агресії 559 українців зазнали поранень від мін і вибухонебезпечних предметів, 261 особа загинула. Серед постраждалих – 68 дітей, ще 14 — загинули.
Крім життя й здоров’я, міни становлять загрозу й для психологічного стану людей, які перебувають у постійному страху перед можливими вибухами. А очищення територій може зайняти десятиліття...
Разом з іншими державами Україна шукає спільні відповіді на всі екологічні загрози, зумовлені російською агресією, та притягнення РФ до відповідальності за екоцид. Адже без цього неможливо буде повернутися до повноцінного мирного життя.


 





Учні початкових класів повинні вміти:

  • визначити «гарячі точки» або вогнища пожежі;
  • вміти вибратися з палаючого чи задимленого приміщення;
  • вміти покликати на допомогу дорослих;
  • вміти викликати пожежну бригаду (правильно назвати адресу, свої координати і контакти).
  • Пожежна безпека в побуті

    Дотримання правил пожежної безпеки у побуті пов’язано з використанням електричних побутових приладів, газових пальників і займистих предметів. Для того, щоб уникнути виникнення пожежі вдома, батьки і педагоги повинні пояснити дітям вимоги щодо пожежної безпеки в побуті.

    • Сірники, запальнички та інші предмети, за допомогою яких можна розпалювати вогонь не іграшка. Батьки повинні прибирати їх подалі від дитячих очей, а діти, якщо натрапили на подібні знахідки, ні в якому разі не повинні брати їх в руки.
    • Не можна використовувати переносні електричні обігрівачі для сушіння білизни.
    • Не можна залишати електричні прилади без нагляду, вони можуть стати причиною пожежі.
    • Виходячи з дому, слід перевірити, чи вимкнені чи електричні прилади, газ і світло. Замикання або газова пічка можуть стати причиною загоряння.
    • Під час відключення електрики багато сімей використовують воскові або парафінові свічки для локального освітлення приміщення. Діти з задоволенням спостерігають за танцює язичком полум’я і навіть грають з ним. Слід бути дуже обережними з палаючими свічками, так як незахищене полум’я може легко перекинутися на найближчі предмети і стати причиною загоряння.
    • У квартирах з несправною або старої електричною проводкою не можна користуватися електричними приладами. Не можна перевантажувати стару проводку, оскільки вона може призвести до замикання і займання. Діти повинні знати про це.
    • Розетки слід закривати спеціальними захисними екранами або насадками.
    • Зараз практично у кожного школяра є мобільний телефон. Поясніть дитині, що залишати його на подзарядном пристрої без нагляду дуже небезпечно.