Шкільною стежкою

10лютого відзначають День парасольки

Універсальний засіб для захисту від дощу винайшли у Стародавньому Китаї у 21 році н.е., проте спочатку він мав захищати від сонця. Перші парасольки виготовляли з пальмового листя, пір’я птахів та бамбуку й вважалися атрибутами розкоші – ними здебільшого володіли правителі та знать.

У XIV столітті пристрій з Китаю привезли у Францію та Голландію, де він згодом перетворився на невід’ємний елемент жіночих туалетів. Каркасом парасольки слугував китовий вус, а обтягували її найрізноманітнішими тканинами – від мережива до щільного атласу.

Спрощений варіант парасольки створив у 1850-х роках в Англії механік Самуель Фокс. Він запатентував новий пристрій, який мав форму тростини, легкий каркас з металу та спиці, що складалися.

А у 1969 році вже американський винахідник Бред Філліпс отримав патент на парасольку, якою ми користуємося щодня.

Кілька цікавих фактів:

Пристрій для захисту від дощу раніше називали «параплюї», а від сонця – «парасоль».

Прототипи парасольок важили близько 3 кілограм, якщо не більше.

До XVII ст. не кожний громадянин міг мати парасольку, адже вона вважалася предметом розкоші. Тому існувала спеціальна служба, яка надавала послуги із супроводу під парасолькою під час негоди.